форум фронтовиків

Як виконуються бюджетні програми із соціального захисту учасників АТО

Про стан фінансування та проблеми у системі забезпечення житлом, соціальну та професійну адаптацію, а також психологічну реабілітацію учасників бойових дій

0 103

Що найбільше «болить» у родин, обпечених війною? Це проблеми зі здоров’ям, відсутність власного житла та проблема із працевлаштуванням.

З початком війни на Сході нашої країни в державі створено низку бюджетних програм із соціального захисту учасників АТО. Про їхню дієвість та слабкі місця у соцзахисті ветеранів АТО наш кореспондент говорила з представниками Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО та громадської організації «Всеукраїнська правозахисна організація «Юридична Сотня»

Існує потреба в єдиному реєстрі безквартирних ветеранів АТО та централізації фінансування

Учасник бойових дій має право на першочергове забезпечення жилою площею, на вступ до житлово-будівельного кооперативу та на позику для будівництва, реконструкцію або капітальний ремонт житлового будинку. Крім цього, чинне законодавство визначає право ветерана АТО на позику на будівництво або придбання дачного будинку і благоустрій садової ділянки з погашенням її протягом 10 років, починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва.

Та як показує практика, ці пільги здебільшого залишаються на папері. Доказом того є невтішна статистика. Так, за даними обласних та Київської міської державної адміністрацій, нині в черзі на поліпшення житлових умов перебувають понад 37 тисяч учасників АТО.

— Кількість тих, хто потребує власної оселі, зростає, а механізми забезпечення житлом не змінюються. За підсумками Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО для забезпечення всіх учасників війни власним житлом необхідно 22 трлн грн. При цьому необхідний розмір бюджетних видатків на одну особу в середньому становить понад півмільйона гривень, — повідомила голова Громадської організації «Всеукраїнська правозахисна організація «Юридична Сотня» Леся Василенко. — На виконання програми з державного бюджету було виділено: 2016 року — 460 млн грн, 2017-го — 493,6 млн грн, цього року — 329,8 млн грн.

Навіть якщо припустити, що кількість ветеранів та членів їхніх сімей, які перебувають на квартирному обліку, більше не зростатиме, за таких темпів фінансування для розв’язання цієї проблеми знадобиться щонайменше 30 років.

— Позитивні зміни під час виконання цієї програми я все ж таки вбачаю у виплаті замість належного житла грошової компенсації, яку Мінсоцполітики запровадило ще в жовтні 2016 року. До монетизації органи місцевого самоврядування самі шукали гроші, купляли ветерану квартиру, при цьому не завжди беручи до уваги його побажання. Зміни надали право самостійного вибору — будувати чи купувати житло. Це прискорило забезпечення житлом і підвищило якість послуги, проте докорінно ситуацію це не змінило — черга залишається великою, — говорить заступник директора департаменту по роботі з ветеранами війни та учасниками АТО Руслан Кучук. — Причина — дефіцит коштів. Зокрема 2016 року власне помешкання чи грошову компенсацію за нього отримали тільки 1300 атовців. У 2018-му грошову компенсацію передбачено лише 452 особам, що є краплею в морі на тлі майже сорокатисячної черги.

Нагадаємо, що у квітні 2017 року було затверджено програму державної допомоги на придбання житла для учасників АТО та вимушених переселенців «Доступне житло». У законі прописали принцип 50х50. Тобто її учасник сплачує половину вартості нерухомого майна, а решту — держава. Наприкінці вересня минулого року Кабмін затвердив порядок використання цих коштів, ухваливши необхідні правки до постанови №140 від 11.02.2009. Завдяки перерозподілу видатків державного бюджету, на програму вже 2017 року було спрямовано 39 млн грн. Ці кошти пропорційно розподілили між регіональними відділеннями Держмолодьжитло. На 2018 рік сплановано понад 100 млн грн.

Окрім цього, забезпечення житлом ветеранів та членів їхніх сімей відбувається не тільки за бюджетні кошти, головним розпорядником яких є Мінсоцполітики, а й коштом силових відомств.

— Розпорошення бюджетних видатків за різними відомствами створює додаткові труднощі. Відхід від цього і створення єдиної загальнодержавної електронної бази безквартирних учасників АТО може реально зрушити цю проблему з мертвої точки. Слід також розробити нові критерії черговості отримання житла, які будуть брати до уваги не тільки пільговий статус особи, а й її соціальне становище. Це дозволить забезпечити житлом у першу чергу тих, хто цього найбільше потребує, — зауважила Леся Василенко.

Соціальна та професійна адаптація: жодна область не освоїла наданий фінансовий ресурс

— У 2016 році з видатків, що передбачались на соціальну та професійну адаптацію учасників АТО, до держбюджету було повернуто 4,1 млн гривень. Із запланованих 900 договорів було укладено лише 468, хоча потреба в цих послугах постійно зростає. Жодна область не використала 100% грошового ресурсу, — говорить Леся Василенко. — Аналогічна ситуація склалася й минулого року: освоєння коштів становило 28,6 млн грн, або 88,5% до планових показників.

Цього року на проведення соціальної та професійної адаптації передбачено 27,5 млн грн. Кількість підприємств, з якими планується укласти договори, 657, а отримати послуги мають 5000 осіб. Середні витрати на проведення адаптації одного учасника АТО — 5742,5 грн.

На думку фахівців, нині необхідно вдосконалити механізм інформування учасників бойових дій про можливості соціальної та професійної адаптації, передбачити більший спектр професій, вирішити проблему професійності органів соціального захисту на місцях, а також переглянути розмір витрат на одну особу, адже можлива невідповідність ринковим цінам за якісну адаптацію.

Психологічна реабілітація: стрімке падіння фінансування при зростанні потреби

За держпрограмою з психологічної реабілітації 2016 року було виділено 36,4 млн грн, послуги надані 6872 особам. Проте вже 2017 року загальна сума зменшилась у 15 разів і становила лише 2,4 млн гривень. Водночас, за інформацією МОЗ України, психологічної реабілітації потребують майже 77% учасників АТО.

— Кількість осіб, які звертаються по психологічну допомогу, минулого року суттєво зменшилася. Причиною того є зміна порядку виділення коштів та вибору реабілітаційних центрів. Проте у зв’язку із набуттям 27 грудня 2017 року чинності «Порядку психологічної реабілітації учасників АТО» вже нинішнього року кількість охочих пройти психологічну реабілітацію може зрости, адже це право отримали й члени сімей учасників АТО. Популярність послуги залежатиме також від рівня інформаційного забезпечення та можливості отримання консультацій щодо послуг з психологічної реабілітації.

Досі держпрограму з психологічної реабілітації ветеранів АТО на 2018 рік не затверджено, а тому видатки за нею здійснюватися не можуть. Окрім цього, існує проблема з обліком тих, хто дійсно потребує реабілітації, тому слід розробити ефективний механізм реєстрації, а також інтенсифікувати інформаційну кампанію з роз’яснення необхідності психологічної реабілітації серед ветеранів.

Тетяна МОРОЗ, «Народна армія»

Коментарі
Loading...