форум фронтовиків

4 високооплачувані професії майбутнього, якими варто оволодіти вже сьогодні

IT - далеко не єдина сфера в Україні, де реально заробляти великі гроші. Агросектор можна назвати темною конячкою, на яку поки мало хто звертає увагу. Але все змінитися найближчим часом. Не знаєш, на яку професію поставити, щоб в майбутньому не прогоріти? Є декілька варіантів!

0 119

Вже в найближчі десять років в Україні, швидше за все, будуть потрібні зовсім інші професії та спеціальності, ніж зараз. Україна – аграрна країна і, подобається нам це чи не дуже, але в наступне десятиліття ситуація навряд чи кардинально зміниться. А це значить, що будуть потрібні хороші агрономи і трактористи. Втім, так само як і зараз. Або, може, нас чекає нова технологічна революція, а машини і автоматика зроблять все замість людей? Спробуємо розібратися, де в агросекторі країни будуть багато заробляти через п’ять років.

Тракторист тепер крутіше менеджера 

За час незалежності Україна пройшла не один бум популярності професій. Все почалося з переходом на ринкову економіку, яка потребує нових фахівців, які могли б працювати в торгівлі, фінансах, сервісних компаніях. Необхідних кадрів не вистачало – система освіти 90-х продовжувала працювати на “старих рейках”. Ще не в кожному виші були кафедри економіки та менеджменту. Юристи та економісти – нова еліта України 2000-х. Вступити на економічний було престижно, а знайти роботу не важко – ось вам банки, ось торгівля і всілякі позиції в менеджменті. Напевно, відправити дитину вчити фінанси або на юрфак було мрією кожної мами і бабусі того часу. Так тривало до кризи 2008 року.

Сьогодні все по-іншому. Ну або майже. ВНЗ продовжують випускати тисячі гуманітаріїв, які вже насилу знаходять роботу за фахом. Економічною освітою тепер нікого не здивуєш – програміст-самоучка все одно заробляє в рази більше. Самі оплачувані фахівці – ІТ, інженери і ті, хто може керувати різною технікою, машинами та обладнанням. Так, хороший тракторист може отримувати 15-20 тис. грн на місяць – більше, ніж середньостатистичний менеджер обласного центру. У тракториста, звичайно, далеко не 40-ка годинний робочий тиждень, але це вже інша історія. Далі буде ще більше, адже на тлі інших галузей сільське господарство активно зростає. Одночасно з цим в галузі величезний кадровий голод. Техніка стає більш точною і складною, вимагає постійного оновлення знань і навичок. Кабіна сучасного трактора вже давно виглядає, як центр управління космічними польотами, а зробити ремонт за допомогою молотка і матюка навряд чи вийде. Як на такий виклик відповість українська система освіти? Швидше за все, трохи з запізненням. Так що дефіцит на хороші кадри збережеться. До цього зараз є всі передумови: трудова міграція за кордон, в основному жителів сільської місцевості; відсутність сучасної технічної бази в українських вишах, і як наслідок – низька якість отриманих навичок і знань у випускників; архаїчні уявлення про сільське господарство серед молоді. Низький престиж аграрних професій; подальше оновлення парку техніки українських аграріїв, впровадження сучасних технологій; зростання / збереження частки сільського господарства у ВВП України.

Дефіцит – це, звичайно, погано. Кадрові питання – вже зараз один великий головний біль для агробізнесу. Але це також і непогані можливості для найманих працівників! Хороші фахівці будуть цінуватися і заробляти більше. В першу чергу – працівники технічних спеціальностей.

 Інженер систем точного землеробства 

Як встановити і налаштувати RTK-станцію? Чому дрон не злітав? Як підготувати до роботи сівалку точного висіву і уникнути перекриттів? І ще сотні схожих проблем, з якими стикаються сьогодні механіки, трактористи та агрономи тих підприємств, де застосовують технології точного землеробства. Раніше це були дорогі “іграшки”, що купувалися великими агрохолдингами. Сьогодні вже кожен агровиробник із земельним банком понад 1500 га може дозволити собі використовувати паралельне водіння або агрохімічний аналіз ґрунтів. Тепер складність не в грошах, а в людях, які банально не вміють користуватися сучасною технікою. Як жартував один представник німецької компанії-виробника сільгосптехніки, в разі, якщо в агрегату рама ламається навпіл, українці її заварять і вона буде служити, як нова. А якщо зламається кнопка, та ще й з проводами – вважай, все пропало. В галузі не вистачає фахівців.

Необхідність в персоналі, який може обслуговувати складну техніку і вміє працювати зі спеціальним софтом постійно зростає. Техніка також продовжить ускладнюватися – датчики і сенсори, термінали управління, софт і прошивка, тисячі параметрів точної настройки, синхронізація і робота цілісної системи та інше. Наприклад, до обприскувачів компанії Amazone йде два керівництва по експлуатації – 250-сторінкова книга безпосередньо для обприскувача і керівництво користувача бортового термінала на 115 сторінок. А що буде, коли в поле масово вийдуть агроботи і автономні трактори?

Кому буде цікава робота? Тим, хто вміє знаходити спільну мову з сучасною технікою. Відмінна кар’єра для сьогоднішніх механізаторів, які працюють з новими тракторами і агрегатами, молодих механіків, інженерів сервісних центрів / дилерів.

У чому потрібно розбиратися? Інженер систем точного землеробства – це універсальний солдат, до якого йдуть у разі проблем з усією технікою, для роботи якої потрібні мікропроцесори. А це вже практично всі польові агрегати і машини. Також потрібні знання в застосуванні сучасних систем моніторингу, технологій GIS, систем збору і обробки даних і інших елементів точного землеробства.

 Діджитал-агроном 

Подальший розвиток технологій, звичайно, буде впливати на повсякденну роботу кожного. Когось чекає професія, якої ще й не існує, а когось замінить механіка. Але це точно не про українських агрономів у найближчі п’ять років. Швидше за все, попит на хороших агрономів продовжить рости, як і розмір їхньої заробітної плати. Що чекає агрономів, так це подальше цифрування їх роботи. Основні завдання не сильно зміняться – плани сівозміни, підготовка і контроль за технологічними операціями на поле, моніторинг стану посівів і прийняття оперативних рішень, розрахунки по необхідних ЗЗР, внесення добрив і т. д. Головне, що буде по-іншому, так це інструменти, застосовувані в повсякденній діяльності діджитал-агронома.

За останній десяток років з’явилося багато інструментів, що підвищують ефективність роботи в полі. Від всіляких ручних пенетрометрів і мобільних додатків до дистанційного моніторингу стану посівів з БПЛА або супутником. Через п’ять років Діджитал-агрономи не зможуть обійтися без даних з дронів, агрохімічного дослідження ґрунтів, планування операцій за допомогою єдиної farm management платформи і цифрових карт. Не потрібно буде вести паперовий “Щоденник агронома” і по кілька разів набирати тракториста, доїхав він до поля чи ні. Кілька датчиків, інтернет-з’єднання, програмне забезпечення – і агроном може управляти роботою, не залишаючи офісу.

Кому буде цікава робота? В першу чергу, агрономам. Але потрібно займатися самоосвітою – українська наука сильно відстає від світових тенденцій і не має необхідної технічної бази для навчання роботі з сучасною технікою і технологіями.

У чому потрібно розбиратися? Як і раніше – потрібні глибокі пізнання в агрономії. Крім цього, важливо вміти працювати з системами farm management, розуміти і інтерпретувати дані, зібрані з поля всілякими камерами і сенсорами – від дронів до метеостанцій. Все більш важливими будуть і знання в економіці, оскільки просто отримати високий урожай вже недостатньо – важлива економічна ефективність виробництва.

 Agri data scientist 

Уявіть собі світ мільярдів датчиків і сенсорів, які в режимі реального часу відстежують зміни – від серцебиття однієї людини до координат тисяч безпілотних автомобілів UBER. Величезні масиви інформації збираються в бази даних, обробляються, аналізуються і в кінці створюються моделі, що дозволяють приймати найкращі рішення. Процес впровадження технологій IoT рухається досить швидко і в сільському господарстві. Це специфічна галузь, де багато зовнішніх, незалежних факторів, що впливають на кінцевий результат. Ви не можете гарантувати, що використовуючи ту ж техніку, застосовуючи такі ж технології, ті ж насіння і добрива, ви будете щороку отримувати ту саму якість і кількість продукції. Для зменшення впливу таких факторів як раз і відбувається цифрування сільського господарства. Датчики і сенсори будуть встановлені скрізь, де це можливо. Особливо у тваринництві. Використовуючи спеціальні датчики, можна стежити за станом тварин, налаштовуючи найбільш оптимальну систему годування. А це економія на кормах і зростання конверсії. Оскільки за допомогою датчиків і сенсорів будуть працювати не тільки системи або окремі агрегати, але і буде відбуватися збір даних, для роботи таких систем потрібні нові фахівці. Обробка та аналіз зібраних даних – як раз і робота agri data analyst. І якщо для малих підприємств це не є таким актуальним, то агрохолдингам такі фахівці потрібні. Це частина системного підходу, без якого важко керувати великим земельним банком.

Кому буде цікава робота? Тим, хто любить працювати з цифрами. Аналітики, програмісти, математики.

У чому потрібно розбиратися? Потрібно вміти бачити тенденції та закономірності в масивах даних. Важливо мати знання про сільгоспвиробництво і його специфіку. Математична статистика і теорія ймовірності. Вміти працювати з базами даних, а також мати навички програмування.

 Головний фахівець з інновацій (CINO) 

Термін “головний спеціаліст з інновацій” був вперше придуманий і описаний в книзі “Дослідження четвертого покоління” Міллера і Морріса в 1998 році. Це вже більш управлінська робота, оскільки крім технічних знань і навичок, потрібно дивитися на виробництво в комплексі і управляти впровадженням інновацій на всіх напрямках. А це непросте завдання – інноваційні процеси вимагають більше знань і умінь, а також мають більш високі ризики в порівнянні з виробництвом.

Робота з впровадження інновацій завжди унікальна. Немає єдиного правильного рецепта. Кожне підприємство, якщо це не частина корпорації з жорсткою вертикаллю, має свою специфіку роботи, стиль управління, технологічний рівень розвитку.

У сільському господарстві України процес практичного впровадження інновацій тільки починається, і це відбувається не завжди системно. Фахівці, які крім навичок практичної роботи з сучасними агротехнологіями мають лідерські якості та організаторські здібності, будуть подвійно популярні. Їхня робота як раз і полягає в тому, щоб знаходити нові, більш ефективні підходи, техніку і технології, самостійно в них розбиратися, а потім впроваджувати такі інновації на всьому підприємстві.

Кому буде цікава робота? Молодим фахівцям, які вміють працювати з сучасною технікою і цікавляться тенденціями в агроінноваціях. Гарна кар’єра для сьогоднішніх інженерів і технологів, агрономів і механіків. Також робота буде цікава для ІТ-фахівців, навіть без досвіду в агро.

У чому потрібно розбиратися? Інновації та технології в рослинництві та тваринництві. Точне землеробство й інструменти та техніка. Важливо вміти говорити одною мовою з менеджментом і технічним персоналом, мати організаторські здібності.

Коментарі
Loading...